НОВОСТИ

ТВОРЧЕСКИЙ  ПУТЬ

ФОТОАЛЬБОМ

А МУЗЫКА ЗВУЧИТ...

О САЙТЕ

ПРЕССА

ФАН-КЛУБ

ГОСТИНАЯ

ССЫЛКИ

НАПИСАТЬ НАМ

 


 The Ukrainian Contents - Змiст 1-2001

     


СОФIЯ РОТАРУ: "НА СЦЕНI Я ЗОВСIМ IНША ЛЮДИНА"
Текст: Тетяна Гончарова



Чи знайдеться в Українi людина, яка не знає Софiю Ротару? Мабуть, нi. Любов до цiєї спiвачки успадковує вже не одне поколiння слухачiв i глядачiв. Її голос пiзнаєш з тисячi, її пiснi спiває вся країна. Сонячна усмiшка, стрункий стан, розкiшне чорне волосся... Нi, уявити Україну без Софiї Ротару просто неможливо.

Гарна, тоненька дiвчина стрiмко влетiла на естраду i в одну мить усiх зачарувала своїм неповторним голосом, тонким смаком, високою культурою вокалу. Важко уявити, що Ротару на сценi вже 30 (!) рокiв. Так-так, саме тридцятилiття концертної дiяльностi вiдзначає нинiшнього року наша уславлена землячка.


The Ukrainian: Софiє Михайлiвно, передусiм дозвольте вiд iменi читачiв нашого журналу привiтати Вас iз ювiлеєм. Весь нинiшнiй рiк, наскiльки нам вiдомо, пройде для Вас i для нас пiд знаком цiєї урочистої дати. Як Ви збираєтеся вiдзначити ювiлей своєї творчої дiяльностi?

Софiя Ротару: Сердечне спасибi за поздоровлення. Вiдмiчатиму цю дату, зрозумiло, новими програмами, концертами, гастролями. Мрiю про те, щоб провести всеукраїнський тур, виступити в кожному великому мiстi України, аби бiльше глядачiв змогли вiдвiдати мої концерти. Тому хотiлося б, щоб виступи були благодiйними. Намiчено також гастролi у ближньому й далекому зарубiжжi.

До програми увiйдуть пiснi, якi практично завжди звучали в моєму репертуарi, а також тi, що були свого часу хiтами. Передусiм це твори Володимира iвасюка. Скiльки б я їх не виконувала, щоразу вiдкриваю для себе щось нове, нерозгадане. iвасюк у моїй долi бiльше, нiж просто композитор, саме його пiснi дали менi крила, саме з ними я вiдбулася як спiвачка.

Хочу по-новому виконати вiдомi й улюбленi твори братiв Теодоровичiв, Давида Тухманова, Євгена Мартинова, Миколи Мозгового, Юрiя Рибчинського та iнших. Повiрте, вибирати дуже непросто, бо так багато прекрасних пiсень подарували менi цi талановитi майстри. Природно, до програми увiйдуть i новi твори українських та росiйських композиторiв. Чи стануть вони хiтами? Гадаю, так - бо лише з такою метою я вiдбираю пiснi до свого репертуару.

The Ukr.: Ви завжди йшли своїм власним шляхом - за радянських часiв спiвали українськi та молдавськi пiснi, котрi тодi були не дуже в пошанi. А тепер, коли росiйськомовнi автори та виконавцi скаржаться на першоплановiсть усього українського, виконуєте багато творiв росiйських авторiв. Така Ваша принципова позицiя - бути в меншостi? Чи просто збiг обставин?

С.Р.: Менi здається, ця хвиля вже пройшла. Спостерiгаю, що багато українських виконавцiв спiвають i росiйською. А скiльки росiйських гастролерiв у Києвi? Не злiчити. Не бачу в цьому нiчого поганого. Розумiю також, що молода держава повинна турбуватися про розвиток i становлення нацiональної культури. Що ж до мене особисто, то я пiдходжу до кожної пiснi тiльки з позицiї талановитостi, а не нацiональної приналежностi. Якщо менi принесуть пiсню українською мовою, i твiр буде менi до душi, стане "моїм", я виконуватиму його, як i пiснi Володимира iвасюка. Причому не лише в Українi, але й усюди, де проходитимуть мої гастролi.

The Ukr.: Чи змiнилося Ваше ставлення до сцени за тридцять рокiв?

С.Р.: Було й лишається творче хвилювання вiд наступної зустрiчi iз глядачами. I я радiю, що воно в мене є. Коли воно зникне, зрозумiю - час прощатися зi сценою. Контакт iз залом кожного разу встановлюється по-рiзному, але завжди досить швидко.



The Ukr.: Як Ви готуєтеся до виступу: чи довго розспiвуєтеся, як настроюєте себе, чого намагаєтеся уникнути?

С.Р.: У день концерту прагну бiльше вiдпочивати, менше розмовляти, не вирiшувати проблем, якi потребують нервових затрат - бережу все для глядачiв. Приходжу задовго до початку концерту, проводимо репетицiю, "обживаю" майданчик, знайомлюся iз залом. Крiм того, менi потрiбен деякий час, щоб зосередитись на майбутньому виступi. Я пiрнаю в себе, i зовнiшнiй свiт у цей час нiби не iснує. На концертах я дуже стомлююсь, бо працюю з повною вiддачею, нiби в "останнiй раз". iнодi умовляю себе - побережися, не витрачай усi сили, завтра знову концерт. Але виходжу на сцену i про все забуваю. Мабуть, у цьому певною мiрою й криється секрет моїх успiхiв: на сценi я зовсiм iнша людина.

The Ukr.: Мабуть, важко пiдрахувати, скiльки пiсень Ви виконали за своє життя? Чи є серед них такi, котрi називають знаковими, якi вплинули на Вашу долю?

С.Р.: Слово честi, навiть не знаю, скiльки пiсень було в моєму репертуарi. Мабуть, кiлька сотень. Найважливiшими вважаю молдавськi народнi, котрi спiвали мої батьки, з якими я виросла, з яких почалася моя творча доля. Знаковими у моєму життi стали "Червона рута" i практично всi пiснi iвасюка, "Сизокрилий птах", "Лебедина вiрнiсть", "Балада про матiр", "Край", "Меланхолiя"... Все назвати важко. Вважаю, менi дуже пощастило: я виконувала багато прекрасних пiсень, якi ми створили разом iз моїми друзями поетами i композиторами.

The Ukr.: Що Ви повиннi почути в пiснi, аби зрозумiти - ось воно, моє? Подiбне розумiння приходить одразу чи Вам треба до нової пiснi трохи звикнути, зрiднитися з нею?

С.Р.: Менi пiдказує внутрiшнiй голос, спрацьовує iнтуїцiя. Трапляється, слухаєш нову пiсню, а вона не хвилює. Можливо, комусь iншому вона й пiдiйде, а менi на душу не лягає. I я її не беру. А коли "мороз по шкiрi" або сльози на очах - тодi моє. Не знаю, словами таке важко пояснити. Знаєте, як було, наприклад, з "Лавандою"? До редактора телебачення пiдiйшов молодий чоловiк i запропонував показати для мене пiсню. Я чомусь довго примусила його чекати пiсля закiнчення концерту, iз якимось небажанням усе ж вирiшила послухати. Вiн зiграв мелодiю. А потiм усю нiч не спала, ледь дiждалася ранку, щоб скорiше записати пiсню. Ось так несподiвано все сталося. Тепер щодня чекаю такої приємної несподiванки вiд авторiв.

The Ukr.: Ви завжди вiдрiзнялися вмiнням пiдбирати сценiчнi костюми. З ким iз художникiв спiвробiтничаєте?

С.Р.: Починала iз буковинськими народними майстринями, якi вручну вишивали кожну концертну сукню. Тому мої концертнi костюми вже самi по собi - витвори мистецтва. У Москвi для мене шили i Зайцев i Юдашкiн, в Українi спiвробiтничаю з Сергiєм Бизовим, а останнiм часом i з Лiлiєю Пустовiт, молодим i дуже талановитим дизайнером.

The Ukr.: А яка доля Ваших унiкальних костюмiв? Чи не збираєтеся вiдкрити виставку?

С.Р.: На щастя, менi вдалося все зберегти. А мрiю я навiть не про виставку, хотiлося б створити музей. Зрозумiйте мене правильно: треба, щоб не забулися, не загубились унiкальнi зразки народної творчостi.

The Ukr.: Усiм вiдомо, що у Вас дружна сiм'я. Правда, син, на вiдмiну од багатьох дiтей знаменитостей, не пiшов шляхом батькiв. Можливо, онук стане музикантом? Чи готуєте своїм близьким сюрпризи в ювiлейному роцi?

С.Р.: Для мене важливо, щоб онук Толя, як i син Руслан, вирiс хорошою, порядною людиною. А ким буде, покаже час. Якщо музикантом, з радiстю допоможу. Сюрпризи, звичайно ж, готую, але поки що карти не вiдкрию. Скажу тiльки: якщо буде можливiсть органiзувати всеукраїнський тур, то почну його з моєї "малої батькiвщини" - Буковини, спiватиму для моїх рiдних, землякiв, друзiв.



The Ukr.: Вас називали завзятим рибалкою, а тепер з'явилося нове захоплення - сад у Ялтi.

С.Р.: Я завжди любила посидiти з вудочкою на березi тихої рiчки або ставка. Це єднає з природою, знiмає напруження. Ну, а коли пощастить щось спiймати, почуваєш себе на сьомому небi. Сад - ще одна моя любов. На всiх гастролях завжди шукаю щось для свого саду. Я не професiонал, при виборi керуюся власним смаком.

Якось на гастролях у Майкопi менi прямо на сцену пiд час концерту винесли щеня нiмецької вiвчарки i сказали: "Ми чули, що Вам Руслан побудував у Ялтi дiм, то Вам потрiбен охоронець". Для мене цей подарунок був таким приємним i несподiваним сюрпризом! Ми iз щеням трохи помандрували, закiнчуючи гастролi. Назвали песика Ямар, вiн одразу ж звик до дому, до нас. Тепер це дуже розумний пес, не тiльки сторож. Вiн справжнiй хазяїн у домi, коли нас немає. Ми його дуже любимо, Ямар практично став членом нашої сiм'ї.


The Ukrainian Contents - Змiст 1-2001

   

  


 

©  "Fortuna" , 2000  
 

 

return_links(); if($sapa <> '') echo 'Реклама на сайте: '.$sapa; ?>